«Учітеся, брати мої, думайте, читайте,

 і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…»

Т.Г. Шевченко

Тарас Григорович Шевченко народився в Україні. Тут минуло його дитинство серед вишневих садків і струнких тополь, серед людей, гнобливих і нещасних, яким був і він сам, але красивих душею, добрих і співучих. Добро і зло він бачив на землі дитинства, рай і пекло, і відчував свою єдність з Україною, з її народом. Все це стало часткою його самого. Він  справді  вийшов із народу, жив з народом, всіма своїми думами і почуттями був з ним міцно і нерозривно зв'язаний.

І в його піснях-думах бринить ота любов до України і українців, яка невіддільна від поезії Кобзаря; без неї немає Шевченка.

Золотухін А., учень 9 класу 

Новданилівської ЗОШ 

З-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали у себе науку віків і мають для народу значення заповітне. До таких належить "Кобзар", книга, яку народ український поставив на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів.